А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
В. Симоненко
З давніх-давен усі свої радощі, тривоги і жалі народ виливав у піснях. У них відбивалося життя людей, їх уявлення про природу, мрії про щасливе майбутнє
Нерідко Україна порівнюється з червоною калиною, яка стала її символом:
Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, похилилася;
Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, засмутилася. |
Дуже часто в піснях розповідається про розлуку, перебування на чужині, тугу за Батьківщиною та родиною.
Віє вітер на долину,
Колише билину.
Рід до роду листи пише
Та на Україну. |
Пісні супроводжували людину від її народження. Вони виконувались під час обрядів та різних свят, допомагаючи привернути прихильність природних сил:
Бувай здорова, нива,
Сто кіп жита вродила.
Вийди, господарю, вийди,
Не мани од нас кривди. |
Я дуже люблю українські народні пісні. Вони такі щирі, мелодійні, що не можуть залишити людину байдужою. Я вважаю, що поки наш народ буде співати свої пісні, у нас все буде добре.
|
