Класс

У людини не може бути багато справжніх друзів, бо неможливо підтримувати щирі і відверті стосунки з великою кількістю людей. У мене є дві подруги. З Яною ми познайомились влітку в дитячому таборі і вже рік листуємося. А з Настею ми дружимо ще з дитинства.

Я познайомилась з Настею у першому класі. І з того часу ми завжди разом. Ми розуміємо одна одну з першого слова. І хоча наші смаки не завжди збігаються, ми через це ніколи не сваримося, бо вміємо поважати думку іншої людини.

Настя дуже розумна і приваблива дівчина. Невелика на зріст, тендітна, охайна, вона все робить швидко і добре. У неї великі очі з довгими віями. Їх колір залежить від настрою та погодних умов. Коли на вулиці мжичка і сльота, очі у Насті сірі, коли сонячно і безхмарно, — світло-сині, а, якщо вона сердиться, — темно-синього кольору. У неї невеликий кирпатенький носик, на якому навесні з'являється ластовиння. Губи у Насті звичайні, але посмішка чарівна: дуже тепла і щира, — а с ... Читать дальше »

У мене є друг, як кажуть, «з пелюшок». Його звуть Максим. Наші матері знайомі досить давно. Ми разом вчилися ходити, розмовляти, гратися. Потім пішли до одного дитсадка, де у нас і ліжка були поруч. Мій друг — це людина слова. Якщо він щось пообіцяв, то зробить обов'язково, ніколи не забуде і не підведе. Коли я хворію, він завжди перший подзвонить, спитає про моє самопочуття, поділиться шкільними новинами. Ми з ним, звичайно, вчимося в одному класі і сидимо за однією партою. Він ніколи не залишає мене в тяжку хвилину, підтримує словом і ділом. І зовсім неважливо, яка у нього зовнішність: товстий чи худий, високий на зріст чи маленький, біляве у нього волосся, руде чи ще яке. Адже справжній друг цінується не за зовнішність, багатство. Набагато цінніші духовні якості людини, її ставлення до тебе, вірність, довіра, уміння прийти на допомогу. Недаремно народна мудрість каже: «Друг пізнається в біді». Тобто коли тобі добре, багато може знайтись фальшивих ... Читать дальше »

Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни.

Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп'ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп'ютером перевіряв би роботу учнів. Це дозволяло б усім краще оволодіти комп'ютерною наукою, що дуже важливо в наш час, а в майбутньому буде ще важливішим. Крім того, в цьому випадку кожний учень міг би працювати індивідуально і виконувати стільки вправ за урок, скільки дозволяють його здібності та старанність. На мій погляд, такий підхід є більш продуктивним.

Мені хотілося б, щоб у нашій школі були різні спортивні секції, у яких учні могли б займатися замість уроків фізичного виховання. І було б добре, якби ці заняття були щодня. Можливо, тоді школярі були б, справді, фізично загартовані. Щ ... Читать дальше »

Школа майбутнього... Це повинна бути велика світла споруда. В ній буде не тільки спортивний зал, а ще й басейн, різні тренажери. Кабінети, мабуть, теж будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. Може, не буде дошки, а замість неї буде екран. І парти не будуть стояти рядами, а півколом, або в шаховому порядку. І будуть це навіть не парти, а столи з комп'ютерами або з безліччю кнопок, А може, взагалі вчитися учні будуть вдома за допомогою тих же комп'ютерів. Сидячи вдома, будуть слухати, робити вправи і надсилати їх до вчителів за допомогою комп'ютера. Здаєш потрібну кількість заліків, тестів, контрольних — і тебе переводять до наступного класу. Можна вчитися за індивідуальною програмою. Самому вибрати предмети, знання з яких хочеш вдосконалити, Тим, хто більш талановитий, можна буде за один навчальний рік пройти кілька класів, або певні предмети вивчити глибше і швидше. І тоді не потрібно буде слухати вдесяте те, що ти давно зрозумів. А можна іти вперед. А якщ ... Читать дальше »

Здається мені, що у недалекому майбутньому зміниться та звичайна шила, у якій ми навчаємось. Можливо, у школі не будуть вчитись цілих одинадцять років. Може, винайдуть машину, здатну зробити запам'ятовування прискореним і більш тривалим. Люди будуть здатні знати дванадцять і більше мов. А чим же вони займатимуться у вільний час? Самовдосконалюватись! А може, навчання у школі стане таким: діти сидять за комп'ютерами і відповідають на питання. Знання ж вони отримуватимуть від робота-вчителя. До комп'ютерних програм могли б бути занесені матеріали всіх підручників. Як багато можливостей відкриється для учнів!

Технічний прогрес вимагає змін у тій шкільній системі, що є зараз, адже потреби суспільства змінюються. Хотілося б мені, аби ми могли вибирати собі предмети за інтересами. Наприклад, подобається мені історія — і я вибираю ще й курс археології. Кожний з нас отримував би ті знання, які потім використає. Мені здається, що українська нація лише виграє від цьо ... Читать дальше »

Час — це наше життя. Іде час, ідуть і наші роки. Втрачати його не можна, якщо не хочеш, щоб даремно пройшло життя. Я вважаю, що треба усе розподіляти по хвилинах.

У мене є розклад тижня, згідно з яким я роблю те, що запланувала. Я виконую домашнє завдання, гаптую, малюю фарбами, дивлюсь телевізор рівно стільки, скільки запланувала. Я думаю, що не можна тільки працювати. Відпочивати теж важливо, але тільки після того, як виконаєш всю роботу. Я також думаю, що людина не повинна сама себе обмежувати. Наприклад, якщо хтось добре вчиться в школі, це ще не означає, що він правильно розподіляє свій час і свої сили. Позашкільні заняття іноді можуть бути не менш важливими для розвитку людини. Я захоплююсь вишиванням і живописом і гадаю, що ці заняття розвивають мої естетичні смаки, роблять життя цікавішим.

Кожна людина прагне урізноманітнити своє життя, але іноді за щоденними турботами не знаходить для цього часу Через це робота стає тягарем. На мою думку, треба вміти в ... Читать дальше »