Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних творів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини (оригінали), але мені найбільше подобається його картина «Морський пейзаж. Коктебель» (1880 p.). Я дізнався, що Іван Костянтинович працював у своїй майстерні, на березі моря. Під час бурі солоні бризки потрапляли на терасу, де звичайно сидів художник. Він любив, аби стіни були без прикрас — голі.
Ось я перед своєю улюбленою картиною! Яке море! Здається, що я теж вдихаю свіже солоне повітря, відчуваю бризки на своєму лиці. Здається, якщо я доторкнусь до моря, намальованого на полотні, то відчую прохолоду. Барви підібрані з такою точністю, що вода виглядає прозорою і об'ємною. Небо рожево-блакитне з невеликими хмаринками. Можливо, що це ранок або ранній вечір. На неспокійному морі розхитується корабель-велетень, риплять його канати, потріскують дошки. Легкий вітерець грає з хвилями на морі, бігає поміж мачт і заплутується у моєму волоссі.
|
