У кожної людини, крім рідної країни, є ще мала Батьківщина. Це місто або село, в якому ти народився, твоя вулиця, дім — все те, що таке близьке серцю.
Моє рідне місто — Донецьк. Тут я народився, живу, ходжу до школи. Тут живе моя родина, друзі. Мені подобається це місто. В ньому багато гарних вулиць, споруд: театри, кінопалаци, цирк, бібліотеки. Але навіть тоді, коли б всього цього не було, я все одно любив би своє рідне місто. Я розумію почуття нашого великого земляка В. Сосюри, який писав:
Де б я не був, а все ж думками
Лечу в Донеччину свою. |
Я дуже пишаюся тим, що живу у вугільному краї. Бо вугільна промисловість є дуже важливою для нашої країни, а значить, вона сприяє розвитку нашого господарства. Однак я хочу, щоб видобуток вугілля, а також металургійний завод не псували екології мого міста. Ще мені дуже хотілося б, щоб Донецьк, за старою традицією, був містом троянд. Мені приємно, що наша футбольна команда «Шахтар» — найсильніша в Україні, бо це теж підіймає престиж нашого рідного міста.
Коли я закінчу школу, то сподіваюсь вступити до Донецького національного університету. І, взагалі, я нікуди не збираюсь від'їжджати з Донецька надовго. Я хочу прожити тут усе своє життя.
|
