Навчаюсь я в спеціалізованій фізико-математичній школі, в шостому класі. Вже шостий рік я школяр. І в моєму шкільному житті буває все — і розчарування, і радість перемоги. Школа — це мій другий дім, бо я проводжу тут чималу частину дня. Тут у мене друзі, з якими я спілкуюсь і після школи. Тут мій класний керівник, до якого я завжди можу прийти зі своїми шкільними, і не тільки, проблемами. Тут ми отримуємо знання, які нам знадобляться в подальшому житті. На перервах школа нагадує розбурханий мурашник. Діти різного віку ідуть, біжать в різних напрямках, сміються, розмовляють. А коли дзвенить дзвоник — настає тиша, пустіють коридори. І тільки з-за зачинених дверей класних кімнат чуються голоси учителів, слабкий гомін дитячих голосів, а інколи навіть сміх. Моя мама часто згадує свої шкільні роки, свій клас, свою школу. Згадує з подякою і легким сумом про те, чого вже не повернеш. Мабуть, і я буду завжди пам'ятати свій другий дім — школу.
|
