Питання, що винесене у тему твору, турбувало людей завжди і вирішити його намагалися найрозумніші з них. Філософи і письменники давали на це запитання різні відповіді, і мені здається, що з цього можна зробити один висновок: формули щастя єдиної для всіх, універсальної, не існує.
Люди говорять: «Не в грошах щастя», а між тим тисячі, знаючи це прислів'я, живуть за абсолютно протилежним принципом. Прикладів цьому ми знайдемо багато і в реальній дійсності, і в художній літературі. Пузир з комедії «Хазяїн» І. Карпенка-Карого все своє життя присвятив тому, щоб збагатитися, нажитися на копійках. Він досяг свого. І якщо б його хтось спитав, чи щасливий він, чи прожив би він ще одне таке життя, мені здається, що Пузир відповів би «так».
Але треба зауважити, що справа тут не стільки в грошах, скільки в тому, що він присвятив все своє життя єдиній меті і досяг її. Нехай це не дуже висока мета, але така вже він людина і більшого йому не треба.
Тетяна з повісті С. Васильченка «Талант» мріє про артистичну діяльність не заради грошей і слави, вона хоче послужити людям своїм талантом. Євгеній Рафалович намагається допомогти селянам, не шукаючи в цьому власних вигід. А скільки вчителів і лікарів працює зараз за копійки, і є серед них такі, що щасливі від своєї праці!
|
