Коли замислюєшся над цим питанням, розумієш, що існує загальнолюдське уявлення про щастя та особисте. Бо є такі цінності, які для кожної людини бажані. І вони не матеріальні. Це мир у твоєму домі, країні, на твоїй планеті. Це коли ніхто поруч не плаче, не помирає, не голодує, не хворіє.
У кожної людини, звичайно, своє уявлення про щастя. Хтось мріє про шматок хліба, хтось про власний острів, а хтось хоче прочитати рідкісну книгу або побачити твір мистецтва. У наш час, коли для багатьох людей матеріальне важить більше за все на світі, треба нагадувати людям, що є й інші цінності, інші бажання і мрії. Яке щастя мати можливість отримати омріяну професію, працювати за покликанням. Ну і звичайно отримувати за це достойну платню. Адже тоді не треба замислюватись над проблемою: де взяти гроші на... Можна працювати, читати книги, мандрувати і робити ще багато цікавих речей. Отже, зміст поняття «щастя» залежить від суспільства, його рівня розвитку, рівня освіти суспільства і його членів.
Якщо людина неосвїчена, «темна», в неї немає ніякої цікавості до світу, який її оточує. «Ситий голодного не розуміє», кажуть в народі. І недаремно. Людину треба нагодувати, вивчити, розвинути духовно. І вона потягнеться до світлого. «Краса врятує світ», — одне з сучасних гасел. Я думаю, що це сказано про красу людської душі.
Отже, загальносуспільне щастя, на мою думку, переплітається з особистам. Якщо щаслива особистість, то і суспільство, що складається з них, щасливе. Може, колись у далекому майбутньому людство досягне такого рівня розвитку, коли всі люди будуть щасливі. Не буде хворих, голодних, сиріт, не буде війн і старості. Всі будуть працювати там і стільки, скільки це буде потрібно для власного задоволення. Утопічні мрії, скажете ви? А я хочу вірити, що так воно і буде.
|
