Класс

Закінчилися суворі морози, і на всьому відчувається подих весни.

Коли розтанули останні острівці снігу і запарувала земля, під весняними променями сонця з'явилися між деревами в лісі перші підсніжники. Мов лезом ножа, пробивають вони товстий килим торішнього листя.

За легендою, коли Бог створив траву, різні дерева і квіти, то подарував їм і різноманітні кольорові відтінки. Під кінець Бог створив сніг і сказав до нього: «А забарвлення підшукай собі сам». І пішов сніг шукати собі колір. Ходив, ходив, просив усіх, але ні трава, ні одна квітка не захотіла поділитися з ним своєю красою. І лише добрий підсніжник змилувався та й сказав: «Моя одежа дуже простенька, але як тобі подобається, то бери собі. Будемо разом жити й зростати». Взяв сніг забарвлення підсніжника, став білим-білим. Але з того часу не любить він ніяких квітів, всіх морозить, лише підсніжника пестить і голубить, як рідну дитину.

Ніжні білі пелюстки, наче усміхаючись, тяг ... Читать дальше »

Як стверджує народ: «Весна — днем красна. Весна всім красна». З цим важко не погодитись. Але, мабуть особливу увагу навесні привертають весняні квіти. Коли добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля, все навколо оживає: дерева, трава, комахи. А які чудові перші весняні пуп'янки, що бубнявіють на галузках і от-от розпукнуться! Молода ніжна весна приносить із собою перші проліски, що дивляться на мене блакитними очима і усміхаються святково й чисто. Недарма пролісок уособлює в собі ніжність, чистоту та вірність. Пізніше з'являються конвалії, які несуть надзвичайний солодкий аромат, але все ще несхожий на той літній, достиглий. На відміну від проліска, конвалія — більш вишукана, святкова. Коли розглядаєш цю квіточку, то виникає враження, ніби вона щось у собі приховує. Говорять, що конвалії уособлюють приховане кохання, яке з часом принесе щастя. Навесні усі ми святкуємо жіноче свято — Восьме березня. А які ж квіти найчастіше даруют ... Читать дальше »

В блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари — вісники весни. Пригріває по-весняному тепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка. На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з'являються першими. Це проліски та підсніжники. Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками. Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув. Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.

Квіти завжди бажані. Тому коли з-під снігу ранньою весною пробиваються перші весняні квіти, це схоже на казку, на диво. Ці перші квіточки такі маленькі, але такі прекрасні та мужні! Вони є найпершими провісниками весни. У нас прийнято їх дарувати в березні, в Міжнародний жіночий день. Але як шкода їх зривати, адже вони прикрашають нашу природу!

Весняні квіти викликають посмішку на обличчі, підіймають настрій, приносять з собою свято. Я вірю, що квіти мають душу, тому їх треба ретельно доглядати, посміхатися їм і розмовляти з ними. А квіти завжди ладні піти на жертву, вони віддають людям свою красу та аромат.

Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи — славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітає.

Взимку відвар барвінку п'ють від простуди, влітку він прикрашає святковий стіл. За народним звичаєм, навесні парубки збирали барвінок і дарували коханій. Коли дівчина брала квітку, то це означало, що вона згодна стати дружиною цього парубка. Цілий рік шанують барвінок, вважають його символом життя.

Із сивої давнини прийшло до нас повір'я: хто посадить барвінок на своєму обійсті, обов'язково буде щасливою людиною.

Мені дуже подобається зима. Здавалося б — морози, вітер. Але взимку падає білий пухнастий сніг. Дуже весело, коли його нападає багато, гуляти з друзями. Ми виносимо санчата і катаємось з гори, ліпимо снігові фортеці і влаштовуємо снігові бої. А можна залити водою ковзанку. Виходить ціла куча-мала дітей, які сміються. Ще взимку святкується найулюбленіше свято — Новий рік. Скінчилося навчання в школі, почалися зимові канікули. Тато приносить додому ялинку і ми зі старшою сестрою прикрашаємо її. Мама готує багато смачних речей до святкового столу. Вдома пахне хвоєю, мандаринами. Всі веселі, один одного вітають, отримують подарунки і очікують кращого від майбутнього. Що нам тріскучі морози — попереду Новий рік!