Класс

Школа — наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі.

Наша школа — маленька, в ній вчиться небагато дітей. Через невелику кількість учнів ми всі знаємо один одного, і це допомагає нам весело святкувати різні свята. Мені дуже подобається, коли вчитель, вітаючись зі мною, називає мене на ймення, а не на прізвище. У великій школі це просто неможливо. Коли ти відчуваєш таку приємну затишну атмосферу, хочеться не просто вчитися, а вчитися ще краще. Я помітила таку особливість — велика школа після закінчення уроків стає дуже швидко порожньою. У моїй школі такого не буває: частина учнів залишається на факультатив, хтось готується до позакласного заходу, разом вчать уроки, а деякі просто спілкуються з учителем на будь-яку тему... Хіба ц ... Читать дальше »

Я дуже люблю школу, в якій навчаюсь. Бо до школи приходять зовсім маленькими, а виходять вже дорослими, з певними знаннями та досвідом людьми. Саме у школі з'являються справжні та вірні друзі, які залишаються на все життя. Цьому у великій мірі сприяє школа, та атмосфера, яка в ній панує. А створюють цю атмосферу вчителі. Тому ми завжди повинні бути їм вдячні за їх роботу. Труд вчителя надзвичайно важкий, бо кожна дитина має свій характер і треба знайти особливий підхід до кожного. Школа об'єднує усіх у дружній колектив. У нашій школі приємно і зручно навчатися. Класи просторі і світлі, коридори широкі. Актовий зал обладнаний так, що на його сцені можна виконувати справжні театральні вистави. А в спортивному залі є чудові тренажери. Кабінети, де проходять уроки трудового навчання, теж обладнані досить непогано.

Саме у школі більшість учнів обирають собі майбутню професію. Цей вибір у великій мірі теж залежить від впливу і вчителя. Поступово школа стає для нас другим р ... Читать дальше »

Навчаюсь я в спеціалізованій фізико-математичній школі, в шостому класі. Вже шостий рік я школяр. І в моєму шкільному житті буває все — і розчарування, і радість перемоги. Школа — це мій другий дім, бо я проводжу тут чималу частину дня. Тут у мене друзі, з якими я спілкуюсь і після школи. Тут мій класний керівник, до якого я завжди можу прийти зі своїми шкільними, і не тільки, проблемами. Тут ми отримуємо знання, які нам знадобляться в подальшому житті. На перервах школа нагадує розбурханий мурашник. Діти різного віку ідуть, біжать в різних напрямках, сміються, розмовляють. А коли дзвенить дзвоник — настає тиша, пустіють коридори. І тільки з-за зачинених дверей класних кімнат чуються голоси учителів, слабкий гомін дитячих голосів, а інколи навіть сміх. Моя мама часто згадує свої шкільні роки, свій клас, свою школу. Згадує з подякою і легким сумом про те, чого вже не повернеш. Мабуть, і я буду завжди пам'ятати свій другий дім — школу.

Олена Петрівна викладає в нашому класі географію, крім того, вона наш класний керівник. Олена Петрівна закохана у свій предмет. Вона так цікаво викладає, що весь клас, усі дівчата та хлопці, теж полюбляють географію. Вже зараз хтось мріє стати мандрівником, хтось полярником, хтось першовідкривачем незнаних земель.

Олена Петрівна завжди охайно одягнена, у неї гарне волосся і приємний голос. Говорить вона не дуже голосно, але у класі на її уроках завжди панує тиша, здається, чутно навіть наш подих. Уроки географії ми завжди з нетерпінням чекаємо і ретельно до них готуємося.

Наша улюблена вчителька користується у школі великим авторитетом. Олена Петрівна часто організує різноманітні шкільні заходи. Вона завжди готова прийти на допомогу кожному учню.

В позакласні години ми обговорюємо шкільні проблеми, отримуємо добрі поради, а також відвідуємо театри, музей.

Я думаю, що коли мине багато років після закінчення школи, ми усі будемо не тільки пам'ятати ... Читать дальше »

Чудові лісові рослини не можуть не зачаровувати. Такою є й конвалія. Милує око її розкішний цвіт. Її білі дзвіночки втілюють у собі радощі весни.

Конвалія росте здебільшого в лісах і рідше — в степу. Цвіте в травні — на початку червня. Рослина має цікаву будову. На стрункій стеблині 15—25 см заввишки схиляються пуп'янки, нижче — схожі на глечики квітки. Конвалія має всього два листки і довгі підземні кореневища, від яких відростають нові рослини.

Конвалія — цінна лікарська рослина. Ліки, виготовлені з неї, поліпшують діяльність серця. Особливо цінні свіжі квіти конвалії. Проте вони потребують негайного консервування в спирті, що не завжди зручно й можливо. Частіше використовують засушені квітки, оскільки вони можуть досить довго зберігатися.

Конвалія була улюбленою квіткою багатьох видатних людей. Серед них Петро Ілліч Чайковський, Микола Коперник.

У поетичних творах квітки конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ні ... Читать дальше »

Ще в заметеній снігом землі спить до слушної пори цілий світ, але в невидимому потаємному тому світі вже ось-ось мають починатися зміни або й почались. Це світ багатоликого зела, що чекає на вознесіння своїх зелених душ до сонця й світла, на волю й повітря, під теплі дощі й погожі зорі.

На всьому вже відчувається подих весни. У лісі, між деревами, під першими сонячними промінчиками з'явилися проліски. Вони зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивають вони товстий килим торішнього листя. Від їхніх блакитних, синіх, рідше фіолетових або майже білих пелюсток в лісі стає затишно і тепло.

Друга половина місяця лютого, ще тільки прелюдія ранньої весни, але вона, ця прелюдія, вже несе в собі таємницю й загадку вічного зела.