Класс

Мені дуже подобається зима. Узимку сніг рипить під ногами, такий білий-білий, що аж очі сліпить. На вітах дерев сяє від сонячних променів усіма барвами іній. Колючий мороз розмальовує шибки незвичайними, казковими візерунками. Довгасті сосульки звисають з дахів, неначе величезні льодяники.

Взимку я з мамою і татком прикрашаю ялинку і зустрічаю Новий рік, моє найулюбленіше свято. А ще мені подобається грати з друзями у сніжки та кататися на санках і ковзанах.

Зима приносить мені багато радощів, тому я дуже люблю цю пору року.

Моя улюблена пора року — весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна — час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки.

Ліс починає шуміти. Таємничий гомін іде день і ніч. Від нього стає неспокійно на душі і на серці. Від теплого подиху весни скрізь течуть квапливі струмочки, зливаються в гомінкий потік і мчать до річки, вище підіймають кригу, що й так ледь-ледь тримається берегів.

Навесні часто йдуть дощі. Кажуть, що квітневі зливи приносять травневі квіти. Птахи повертаються з теплих країв і щебечуть на деревах.

Я не знаю жодної людини, якій би не подобалася весна.

Коли починаєш замислюватись над цим питанням, виникає враження, що мені подобаються усі пори року. Але, мабуть, це на перший погляд. Взимку можна кататись на санчатах, ковзанах та гратись у сніжки. А якщо немає снігу та морозу... Влітку грітись під сонечком, купатись у річці чи морі, відпочивати в літньому таборі. Але ж стає дуже сумно, коли довго не бачишся зі шкільними друзями... Осінь з частими дощами та холодними вітрами навіює сумні спогади... Виходить, що моя улюблена пора року — весна. Справді, адже навесні завжди поліпшується настрій, з'являються сили, які невідомо звідки й беруться. Хочеться бігти на вулицю й споглядати за змінами, які відбуваються у природі. Мені подобається слухати веселі співи пташок, піднімати обличчя до сонечка, милуватись молоденькою зеленню, дихати свіжим приємним повітрям. Коли це обмірковуєш, зразу пригадується, що раніше, дуже давно, Новий рік святкували навесні. І зрозуміло чому! Саме з приходом весни народжується нове життя, яке надає ... Читать дальше »

Весна — моя найулюбленішалора року. Навесні у мене радісний настрій. Закінчилась довга, темна, морозна зима. Попереду літо і літні канікули. Сонечко стає теплим і ласкавим. Пробивається перша ніжно-зелена травичка. На деревах розпускаються бруньки і з'являються перші листочки. Вони такі маленькі, ніжні, клейкі. З'являються перші весняні квіти, що тішать око. Все квітне, буяє... По всьому місту вітром розноситься аромат квітучих рослин, першої зелені. Весело співають птахи, які повернулися з вирію. Люди на вулицях веселі, усміхнені. Хочеться розправити руки, наче крила, і летіти вгору, до високого голубого неба. Здрастуй, весно!

Чесно кажучи, мені подобається кожна пора року, бо кожна по-своєму прекрасна. Але я віддаю перевагу весні. Саме весна дає народження новому життю. Весною прокидається від сну природа. На деревах з'являються клейкі бруньки, запашні пуп'янки готуються перетворитися на чарівні квіти. Де-не-де зеленіє молодесенька травичка. Повітря стає таким свіжим, що не можеш ним надихатися. Пташки в'ють собі гніздечка у парках на деревах та під дахами будинків.

Весною я люблю гуляти по вулицям міста і спостерігати за пробудженням природи. Ось за це я й люблю весну.

Я дуже люблю гуляти в осінньому парку. Ще недавно він був зелений, та минуло літо і осінь заграла золотистими кольорами.

Під ногами шарудить листя, жовте, багряне. Іноді в ньому ховаються темно-коричневі каштани, що падають з дерев.

Йду по алеї. Обабіч біліють айстри, як зграйка качок. Так і хочеться нахилитися, згорнути докупи кілька квіток і глибоко вдихнути солодкуваті пахощі. Усі до одної білі. Пелюстки довгі, гостренькі і злегка закручені.

Не чутно вже веселого щебету птахів. Багато з них відлетіло на південь. Тільки горобці скачуть навкруги.

Тихо у парку восени.